Четвер, 14.12.2017, 18.13.55
Вітаю Вас Гость | RSS

Підгороднянська ЗОШ І - ІІІ ст.

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог Панченко С.В.

ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ  НА ЗАСІДАННЯХ  МІЖШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Для нашого часу характерне різке збільшення обсягу відомостей, які потрібно засвоїти в школі. Враховуючи ріст об'єму інформації, яку потрібно опрацювати, надзвичайно актуальним стає питання розвитку в учнів інформаційної компетентності, яка відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України, визначена як ключова.

Інформаційна компетентність передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Вивченням даного питання займалося і наше ММО вчителів природничих дисциплін а саме в минулому навчальному році освітлювались такі питання:

- Про використання нових інформаційних технологій на уроках природничих дисциплін. (Красуцька О.Л.);

- Виставка педагогічних технологій. «Навчально-методичне забезпечення уроків хімії з використанням комп’ютерних технологій. Інтернет - джерело інформації з хімії.» (Жигалюк Н.І.);

- Компютерна підтримка формування основ мислення в учнів на уроках географії. (Торган – Сінченко Т.М.);

- Відкритий урок «Ядерна енергетика і екологія» (Сінченко В.І., Панченко С.В.);

- Професійний саморозвиток вчителя фізики як складова його творчого потенціалу (Панченко С.В.).

На даному етапі в науковій літературі поняття інформаційної компетентності трактується неоднозначно: складне індивідуально - психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у галузі інноваційних технологій та певного набору особистісних якостей (О.Б. Зайцева, 2002); інтегративна якість особистості, що є результатом відображення процесів добору, засвоєння, опрацювання, трансформації та генерування повідомлень у особливий тип предметно-специфічних знань, яка дозволяє виробляти, приймати, прогнозувати і реалізовувати оптимальні рішення в різних галузях діяльності (С.В. Тришина, 2005). Останнім часом використовуються поняття як інформаційна так і інформатична компетентність.

О.М. Спірін, розмежовуючи ці поняття, пропонує такі визначення:

- інформаційна компетентність - підтверджена здатність особистості використовувати інформаційні технології для гарантованого донесення та опанування інформації з метою задоволення власних індивідуальних потреб і суспільних вимог щодо формування загальних та професійно - спеціалізованих компетентностей людини;

- інформатична компетентність - підтверджена здатність особистості задовольнити власні індивідуальні потреби і суспільні вимоги щодо формування професійно-спеціалізованих компетентностей людини в галузі інформатики.

Тобто, поняття інформаційної компетентності є більш ширшим, а її формування неможливе без наявності інформатичної компетентності, оскільки в наш час учні велику частину інформації отримують в електронному вигляді, з мережі Інтернет, обробляють її за допомогою комп'ютера.

В.Д. Шарко, аналізуючи функції, які здійснює людина при пошуку, переробці та збереженні інформації, представляє компонентний склад інформатичної компетентності таким чином:

-      інформаційно-пошукова компетентність;

-    інформаційно-аналітична компетентність;

-      інформаційно-комунікативна компетентність;

-        інформаційна компетентність зі збереження інформації;

-      інформаційно-оцінна компетентність;

-      інформаційно-етична компетентність;

-      інформаційно-правова компетентність;

-      інформаційно-екологічна компетентність.

Таким чином, комп'ютер на уроках і позаурочних заняттях виконує функції джерела навчальної інформації, наочності якісно нового рівня, тренажера, засобу діагностики та контролю, текстового редактора. Для його ефективного використання в навчальному процесі необхідне електронне навчально - методичне забезпечення. Найбільш розповсюдженими програмно-педагогічними засобами є електронні підручники, тренажери, контролюючі програми, довідники, енциклопедії тощо.

Анкетування учнів показало, що використання програмно-педагогічних засобів на уроках фізики суттєво підвищує інтерес до предмету, сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, формуванню інформаційної компетентності. Слід відзначити, що з кожним роком технічний рівень робіт зростає.

У структурі категорії "інформаційна компетентність" С. В. Тришина виділяє п'ять компонентів: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, техніко-технологічний, комунікативний і рефлексивний.

Позитивним є той факт, що ігри не є переважним видом використання комп'ютера учнями. Крім того 11% школярів зазначили, що використовують його для дистанційного навчання. Опитування школярів показало, що шукати необхідну інформацію в мережі Інтернет вміють 85 % учнів, вміють друкувати та редагувати текст - 56 % та 49 % - мають досвід створення презентацій. Проте лише 21 % вміють робити діаграми, схеми, графіки.

Отже, завдання ММО вчителів вчити опрацьовувати інформацію: аналізувати, структуру вати, виділяти головне, представляти у вигляді таблиць, схем, графіків.

Останню позицію можна розглядати по-різному. З одного боку необхідність представлення інформації в більш наочній формі вимагає володіння учнями навичками роботи з діаграмами, графіками тощо. А з іншого - інтерес до роботи з даними програмами, їх використання формує вміння аналізувати, узагальнювати та опрацьовувати інформацію.

У навчанні фізики часто практикується проведення домашніх експериментів із подальшим представленням письмового звіту, який може бути доповнений фотографіями та відеофрагментами. І тут учителі фізики мають враховувати те, що 33 % уже вміють самостійно створювати відеофільми з окремих фрагментів.

Усе вищезазначене свідчить про високий рівень забезпечення учнів комп'ютерною технікою та наявність достатніх умінь її використання. Проте результати анкетування показали, що вчителі недостатньо це використовують. Так, на запитання "Якого характеру шкільні завдання вам доводиться виконувати за допомогою комп'ютера?" Відповіді були такими. Пошук додаткової інформації до уроку - 75 % учнів, підготовка рефератів - 83 %.  Виходячи з вищевикладеного, робимо висновок, що учні мають достатній потенціал для формування інформаційної компетентності і перспективами подальших досліджень є теоретичне обґрун­тування та розробка методики формування інформаційної компетентності школярів на уроках природничих дисциплін.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031