П`ятниця, 20.10.2017, 22.48.05
Вітаю Вас Гость | RSS

Підгороднянська ЗОШ І - ІІІ ст.

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Жигалюк Н.І.

Інтеграція предметів природничого циклу

 

Вступ

 

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти освітня галузь „Природознавство”, до якої входять всі предмети природничого циклу, покликана сформувати в учнів систему знань з основ природничих наук, необхідну для адекватного світосприймання і уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і ціннісних орієнтацій, що дозволяють зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, безпечно жити у високотехнологічному суспільстві і цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Проблему підвищення якості освіти, розвитку самостійності й творчої активності учнів та підготовки їх до самостійного здобуття знань і творчої діяльності не можна повністю розв’язати без установлення цілісної картини світу на основі міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.

 

 

Науково-теоретична база

 

      Проблема міжпредметних зв’язків цікавила педагогів ще в далекому минулому (Я.Коменський, Д.Локк, А.Дістервег, І.Гербарт та ін.). Прикладом прагнення передових вітчизняних педагогів та методистів до встановлення тісних зв’язків між навчальними предметами в школі можуть слугувати комплексна система навчання і метод проектів 20-30-х років ХХст. Та вирішення проблеми у такий спосіб не принесло бажаних результатів. І тоді у шкільній освіті відбувся ухил в інший бік – навчальні предмети стали занадто формалізованими.

     Розрізненість  шкільних  предметів призвела до того, що  при вивченні  кожного береться до уваги  головним  чином  тільки  його логіка, при  цьому  логіка  навчально-виховного процесу  часто відсовується на другий план.

      Як же покінчити із  розрізненістю шкільних  предметів , відродити  інтерес  молоді до навчання ? Певний внесок  в розв’язання  цих проблем може зробити  перебудова викладання  природничих предметів  на інтегративній основі. 

   В умовах сільської школи введення таких курсів не завжди можливе. Тому одним із шляхів реалізації цього положення може  бути проведення занять (уроків, факультативів, гуртків, позакласних заходів) міжпредметного характеру, що сприятиме досягненню єдиної наукової трактовки загальних понять, які вивчалися у різних навчальних курсах. При цьому забезпечується формування єдиної уяви про природу на основі діалектичної єдності природничих знань, систематичність знань, формування в учнів умінь встановлювати всебічні зв’язки між явищами, поняттями теоріями, розуміння цих зв’язків, як фактора, що сприяє поглибленню знань, посилення практичної спрямованості навчання.

         У Державних стандартах базової і повної середньої освіти в розділі «Освітня галузь «Природознавство» записано: «Зміст освітньої галузі може реалізовуватись як окремими навчальними предметами (астрономія, біологія, фізика, хімія та інші галузі природознавства), що відображають основи відповідних фундаментальних наук, так і завдяки інтегрованим курсам».

       Як зазначається в Концепції розвитку загальної середньої освіти, "освіта    ХХІ ст. – це освіта для людини”. А людина нового тисячоліття, безумовно, потребує інтегрованої системи знань.

              Для нинішнього етапу розвитку суспільства характерно, що кожне явище досліджується з різних  сторін, з застосуванням методів різних наук. Інтеграція  знання не обмежується природничими  науками. В наш час, коли людина  своєю діяльністю ( часто  негативною )   впливає   на природу, вона  не може  бути  в ролі стороннього  спостерігача.  Відтепер  людина повинна  вивчати природу  не ззовні, а  із середини -  у взаємодії  з самою собою, з врахуванням  процесів, що відбуваються  у суспільстві. Тим самим  починається  синтез  суспільних, гуманітарних і природничих наук.

    Таким  чином  у світі  йде процес інтеграції  знань,  який поступово  охоплює всі науки  про природу   і людину. Успішне пізнання навколишнього світу, місця і ролі людини в ньому неможливе без природничих дисциплін

   

 

Сутність досвіду

 

    Реалізація  на практиці інтегративного підходу до викладання природничих дисциплін потребує перш за все  аналізу навчальних  програм, який дозволить виявити, які знання з уже відомих учням є спільними, наприклад, для курсів фізики і хімії, фізики і біології, хімії і біології, фізики і географії тощо, встановити подібність  та відмінність знань з одного й того самого питання, отриманих учнями з різних природничих дисциплін; уникнути невиправданого дублювання під час викладання; активізувати знання, якими вже володіють учні.

    Таким чином, даний аналіз передбачає підготовчу роботу з реалізації міжпредметних зв’язків, а саме:

-            виділити міжпредметні поняття теми чи розділу, які використовуються як в основному предметі, так і суміжному;

-            встановити, які з цих понять вводять, а які – розвивають.

   Результатом такого аналізу може бути узагальнена таблиця, яка стане доповненням до календарних планів учителя - предметника і допоможе здійснювати викладання будь-якого курсу на інтегрованій основі (додаток 1).

   Володіння інформацією про зміст навчального матеріалу з різних курсів дає можливість інтегрувати знання і навички, проводити бінарні, інтегровані уроки, розробляти спільні проекти, використовувати міжпредметні зв’язки, підсилювати знання та спиратися на базу знань з інших предметів. Такий підхід сприятиме формуванню в учнів предметних і ключових компетентностей.

        Підготовка і проведення  занять  міжпредметного  характеру  має свої специфічні  особливості. Одна з них -  форма  занять :  урок, семінар,  конференція  чи  шкільна  лекція. Це зумовлює  не тільки  роботу вчителя, але й самостійну  роботу  учнів по підготовці  матеріалів  до виступів , консультації вчителів. Друга особливість  - активна  участь і взаємодія в підготовці  і проведенні заняття  двох  вчителів. Це  підвищує  роль  і значення міжпредметних зв’язків в школі, але й ускладнює роботу  по організації  заняття. .

        Найскладнішою формою  міжпредметних  занять є інтегровані  уроки.

   Що це за уроки? Це уроки-комплекси, уроки-панорами, міжпредметні уроки. Виникли вони у зв’язку з перебудовою нашого мислення від нескінченного розчленування об’єктів і явищ до розгляду їх у цілісності і єдності. Інтегровані уроки проводяться кількома вчителями. Явище, яке вивчається, розглядається з усіх сторін, у всіх діях і проявах. Такі уроки цікаві різноманітними підходами, порівняннями, практичною спрямованістю.

   Міжпредметні інтегровані уроки  мають  задовольняти  таким  дидактичним   вимогам  :

1.Інтегрований  урок  повинен  мати  чітко сформульоване  специфічне  навчально- пізнавальне  завдання, теми обох  предметів  повинні  бути органічно поєднані.

2. На такому  уроці  повинна  бути забезпечена  висока активність по застосуванню знань учнів  з обох предметів.

3.     Інтегрований урок  повинен розширювати науковий   світогляд  учнів, формувати  цілісне  уявлення про  шляхи розв’язку поставлених проблем.

4.     Урок має  збуджувати  інтерес учнів до встановлення

         зв’язків суміжних  предметів. Готуючись до такого уроку,

         вчителі  повинні подбати про те, щоб органічно  переплести    матеріал  одного і другого предмету, вдало розподілити  домінуючі ролі одного і другого вчителя, спланувати  діяльність учнів і добитися , щоб вони зрозуміли  цілісність проблеми, яка  розглядається на уроці.   Ну, а насамперед  треба  визначити тему, де інтеграція найбільш  потрібна  і корисна.

   Аналізуючи зміст природничих предметів (хімії, фізики, географії, біології, астрономії), можна окреслити спільні для них уміння та навички, яких має набути учень у процесі навчання:

-    інтегрування  знань із різних галузей з метою пояснення явищ природи;

-            розкриття залежності міжпредметних зв’язків;

-            збирання, збереження, обробка інформації;

-            планування та проведення спостережень і експериментів, виконання простих вимірювань;

-            розпізнавання та опис природних явищ, презентація здобутих результатів;

-            пояснення причинно-наслідкових зв’язків у природних явищах;

-            виявлення впливу діяльності людини на природне середовище, здатність змінювати свою поведінку.

  Інтегровані заняття з природничих дисциплін (хімії та біології, хімії та екології, фізики, географії) можуть проводитися із таких тем:

«Роль хімії в житті суспільства» (хімія, біологія, фізика, географія);

«Теорія електролітичної дисоціації» (хімія, фізика);

«Основні поняття і закони хімії, їх прояв і застосування в фізиці. Атомно-молекулярне вчення» (хімія, фізика)

«Фізичні основи зору» (фізика, біологія);

«Вуглеводи», «Білки» (хімія, біологія)

 «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва у світлі теорії будови атома» (хімія, фізика);

 «Природні джерела вуглеводнів та їх переробка» (хімія, фізика, географія);

«Енергетика і екологія» (фізика, географія, екологія) (додаток 5);

 «Поширення металів у природі та способи їх одержання (хімія, географія);

«Теплові двигуни і охорона природи» (фізика, хімія, екологія) та ін.

    Проведення інтегрованих уроків сприяє систематизації навчального матеріалу, розкриттю суті міжпредметної інтеграції. Система впровадження таких уроків на основі сумісно опрацьованих програм дає змогу здійснювати структурну та змістову інтеграцію природничих  дисциплін.

    Активно досліджую і впроваджую в практику роботи  компетентісно-орієнтований підхід до освіти. І одним із найважливіших завдань є формування в учнів самоосвітніх компетенцій, які є основою і гарантом здобуття особистістю освіти за бажанням, реалізації свого потенціалу і досягнення успіху в житті. Практична реалізація її можлива за умови використання переваг інноваційних технологій, побудованих на засадах гуманістичного, прагматичного підходів, принципах особистісно орієнтованого навчання, здатних зберегти самоцінність кожної особистості.

     Одним із видів таких інноваційних технологій, спрямованих на розвиток особистості, є метод проектів. Спільна діяльність учнів, робота в команді на загальний результат, вміння привернути увагу ровесників до розглядуваної проблеми, а також рекламування наслідків своєї діяльності та вироблення певних рекомендацій – таких умінь потребує життя. Цьому учні вчаться в проектній діяльності, де вони планують роботу, відпрацьовують ключові навички, формулюють  проблему,  шукають, збирають і  обробляють інформацію та презентують одержані результати.

          Найперспективнішими видами проектної діяльності є колективні міжпредметні  проекти, що не тільки виступають як інтегруючий фактор сучасної освіти, не тільки систематизують знання, а й забезпечують максимальне його наближення до реальних потреб життя, творчої самореалізації, природо відповідного розвитку й конструктивної соціалізації особистості учнів.

         Проектування орієнтоване передусім на самостійну продуктивну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову. Для розв’язання конкретної проблеми вони, з одного боку, повинні виконати велику пошукову роботу, а з іншого – інтегрувати знання з різних дисциплін. Тут великого значення набуває робота з матеріалами періодичних видань, додатковою науковою літературою та індивідуальна робота учнів у системі Інтернет .

         Захищаючи проект, учні звітують про виконану роботу, формулюють висновок щодо досягнення поставленої мети та очікуваних результатів.

          

Висновок

 

   Таким чином, інтегративний підхід при викладанні природничих дисциплін не лише підвищує якість окремих компонентів навчального процесу, а й сприяє формуванню в учнів комунікативних, ділових, інформаційних компетентностей, структурованої системи знань, яка зумовлює їхнє орієнтування в конкретно-предметній діяльності, спрямовує навчальний процес на активізацію пізнавальної діяльності учнів із залученням методів наукового пізнання. Встановлення цілісної картини світу на основі між предметних зв’язків у навчальному процесі також відкриває шляхи для розв’язання проблеми підвищення якості освіти, розвитку самостійності й творчої активності учнів та підготовки їх до самостійного здобуття знань і творчої діяльності.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031